І справді, у переважної більшості радянських колісних тракторів кермо було праворуч.
Відповідно важелі управління у гусеничних тракторів теж були праворуч. І це дивно, адже рух у нас на дорогах загального користування правосторонній, і тому на автомобілях кермо знаходиться зліва. Але на колгоспні поля це не поширювалося, у зв’язку з чим колись аграрії вважали за потрібне просто сформулювати запит на праве кермо в тракторах.
Заводам узагалі без різниці, з якого боку робити кермо – куди було сказано, з того боку й зробили. Це означає, що селяни диктували робітникам, як потрібно будувати трактори. І це цілком логічно.
Але що якщо подивитися на цю ситуацію з іншого кута, а саме з точки зору сучасного тракториста.
Ось заходиш ти в сучасний трактор, і в нього сидіння і кермо по центру. І звідси виникає питання: куди поділося радянське праве кермо в тракторі? Адже було б логічно просто залишити його на правому боці, як це було протягом десятиліть.
Але не все так просто. І як можна бачити, у сучасному сільськогосподарському тракторі доволі велика площа вікон. Видно абсолютно все, що відбувається навколо, є великі дзеркала, камери та монітор із навігацією. За радянських часів нічого цього не було, і тому для забезпечення якості оранки трактористу доводилося крутити головою і постійно тримати ситуацію під візуальним наглядом.
І вся річ у тім, що орати плугом, який валить праворуч, зручніше, коли тракторист сидить праворуч. Так краще видно край розораної частини поля. Тракторист точно прилаштовує праве переднє колесо трактора до краю (до межі розораної і не розораної частин поля), щоб не було недоліків. А ось що стосується плугів, які валять наліво, або ж в обидва боки, то їх в СРСР масово не виробляли.
Відповідно, перебуваючи праворуч у кабіні, тракторист мав змогу спостерігати за плугом через ліве плече. І це вважалося набагато зручнішим, ніж якби кермо в тракторі було зліва в кабіні, і водій сидів би зліва. Перебуваючи зліва або по центру через невелику площу скла кабіни радянських тракторів, точно поєднати переднє праве колесо з не розораною межею було б теж вельми непросто.
Що ж стосується карти розорювання полів, то в сучасних тракторах вона завантажена в комп’ютер трактора. А ось за колись було все інакше.
Отже, розорювання поля починається з центру, а не з краю. Трактор може бути як один, так їх може бути і кілька. Суть від цього не змінюється. І принцип такого ось розорювання зводиться до того, щоб та сама межа розораної і не розораної ділянок завжди була праворуч.
Як можна бачити на фото, трактори просто намотують оберти навколо невеличкого розораного клаптика землі, і він із кожним таким обертом за годинниковою стрілкою збільшується. І таким чином розорюється все поле. Іншими словами, трактору не потрібно рухатися назад вхолосту, щоб знову орати праворуч.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати для чого вантажівкам ЗІЛ-130 зробили закруглений кузов
