Вантажівка ГАЗ-66 – машина легендарна. У радянські роки «Шишига» знайшла собі найширше застосування не лише у народному господарстві, а й у армії. Коли почалася війна в Афганістані, велика кількість цих вантажівок була відправлена туди разом із радянськими військами. Проте, радянським військовим не знадобилося багато часу для того, щоб не злюбити, здавалося б, роками перевірений автомобіль.
В Афганістані «Шишига» використовувалася радянськими військами як для перевезення вантажів та пасажирів, так і як платформа для вогневих точок. Наприклад, на вантажівки ставили автоматичні гармати, міномети та важкі кулемети. Втім, насамперед ГАЗ-66 використовувався для транспортних потреб. І саме тут в Афганістані в цілому перевіреної вантажівки розкрилося кілька нових недоліків.
По-перше, машина не найкраще показувала себе у високогірному афганському кліматі. Через місцеве повітря споживання пального двигуном «Шишиги» помітно збільшувалося. У цьому не було б такої проблеми, якби потужність двигунів ГАЗ-66 у гірських умовах не починала падати. Часом доходило до того, що людям доводилося йти поруч із вантажівкою під час тривалих підйомів. Або ж вантажівку просто доводилось брати на буксир іншою технікою.
Ще один серйозний недолік «Шишиги» полягає в тому, що місце водія розташовувалося прямо над колесами. Це відрізняло ГАЗ-66 від багатьох інших радянських вантажівок як КрАЗ, ЗіЛ, «Урал». Через цю особливість у разі наїзду колесом на міну передній пасажир та водій «Шишиги» гарантовано гинули внаслідок вибуху. У інших вантажівок між колесом і кабіною була відстань в 0.8-1.2 метра. Це здається небагато, проте часто «рятівний метр» був тим єдиним, що стояло між життям та смертю для людини за кермом.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати чому у радянських вантажівок та позашляховиків було розділене лобове скло