Багато справді добрих старих автомобілів нам сьогодні здаються, м’яко кажучи, дивними. Хоча б тому, що володіючи не найгіршими характеристиками для свого часу, вони нерідко виглядають як коробки на коліщатках. Яскравим представником таких автомобілів є ЛуАЗ-969. Машина з нульовими естетичними якостями, яка досі здатна дати жару багатьом позашляховикам у змаганні з прохідності. У чому був головний «секрет» автомобіля?
Автомобілізація у СРСР йшла значнл повільніше, ніж мобілізація країн Заходу, можна сказати, що вона фактично “повзла”. Пов’язано це було насамперед із тим, що свої корективи у плани розвитку промисловості вносило примітивне комуністичне керівництво країни. Проте необхідність створення споживчих авто як індивідуальних засобів пересування громадян все ж усвідомлювали. Хоча уявлення у відсталих комуністів про те, як має вирішуватися ця проблема в СРСР, часом сильно відрізнялися від того, як це питання бачили в нормальних країнах.
Хоча в СРСР тривала урбанізація, про сільських жителів не забували. Багато в чому саме для них спочатку розроблявся ЛуАЗ-969 «Волинь». Як можна здогадатися із назви, творцем автомобіля став завод у місті Луцьк Української РСР. Позашляховик позиціонувався як автомобіль загального призначення. Крім того, що ЛуАЗ-969 повинен був використовуватися громадянами як вантажопасажирська машина.
В результаті вийшов 3-дверний універсал із повним приводом. У рух «Волинь» приводилася двигуном МеМЗ-969, який працював із 4-ступінчастою МКПП. Габарити ЛуАЗ-969 «Волинь» склали 3.3х1.6х1.7 метра. Колісна база – 1700 мм, маса автомобіля – 950 кг. У салоні ЛуАЗ-969 могло сісти 3 особи, крім водія. Також машина була здатна підняти вантаж до 330 кг. В автомобілі була функція відключення заднього мосту, що дозволяло зробити «Волинь» передньопривідною при необхідності. Але найцікавіше було в тому, що при потужності двигуна всього в 30 кінських сил 969-й творив на бездоріжжі справжні дива! Як же це вийшло?
Секрет прохідності, гідної найщирішого захоплення, полягав у зміщенні автомобільного салону ближче до передньої осі. Це технічне рішення дозволяло тримати вісь під постійним навантаженням, внаслідок чого машина добре чіплялася за будь-яку поверхню за будь-яких обставин. Випуск ЛуАЗ-696 тривав до 2002 року. Сьогодні ці машини все ще трапляються на вторинному ринку, проте знайти «Волинь» у хорошому стані дуже складно. Все ж таки роки своє беруть.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати про передньопривідну вантажівку ЛуАЗ-23021, яку не запустили в серійне виробництво
