Двоскатні колеса – це коли на одній стороні осі стоять відразу два колеса, а не одне. Така схема зменшує питомий тиск на ґрунт, продовжує життя самим шинам і менше зношує протектор. Проте всі ми знаємо, що двоскатні колеса стоять на задньому і середньому мостах. Але ставити таке на передній ведучий міст… На мою думку, це вже перебір. Ніхто раніше не ставив здвоєних коліс на передню вісь вантажівок, тим більше військових. Ніхто, окрім американців.
І справді, якщо подивитися на їхні військові вантажівки 40-х років, у тому числі й тих, які вони передавали по ленд-лізу, то перше, що прямо впадає в око — це якраз двоскатні колеса передньої осі.
І звідси виникає запитання: навіщо вони так робили? Адже нині вони так не роблять. Та й взагалі, до такого, крім американців, ніхто не додумався. На фото внизу ми можемо бачити повнопривідну вантажівку від компанії GMC модель CCKW 353. Це тривісна військова вантажівка, у неї повний привід 6х6.
Так ось під час випробувань на бездоріжжі ця ж вантажівка, але з односкатними шинами на передній осі, показала себе не з кращого боку. І тоді американські військові розпорядилися додати ще по одному колесу з кожного боку передньої осі для більшої прохідності. На архівних кадрах тих років можна бачити, як одна з вантажівок намагається подолати болото, з яким йому довелося б зіткнутися на фронті.
Щодо результатів, то вони не надто потішили командування. Тому що вантажівка не стала прохіднішою. На фото можна бачити, як її витягують із бруду на тросі. До того ж, водії зазначали, що такі колеса було практично неможливо вивернути кермом, коли вантажівка стоїть. На той час ніяких гідропідсилювачів на ньому не було. І через додавання ще пари коліс на передню вісь, повертати кермо можна було тільки під час руху.
Але американські воєначальники анітрохи не зніяковіли такими сумнівними результатами. Комусь із високих чинів спала на думку думка, що подвійні колеса, що чинять менший тиск на ґрунт, зможуть запобігти підриву машини при наїзді на протитанкову міну. А якщо й станеться підрив, то постраждає лише одне колесо, друге ж, на їхню думку, мало вціліти. Однак бойовий досвід розставив все по своїх місцях, і насправді виявилося, що всі колеса добре розлітаються на шматки при наїзді на міну. Але коли ця інформація дійшла до командування, то процес було уже запущено. На ці додаткові колеса було виділено гроші, все це вироблялося у величезних масштабах, і тому щось міняти було вже пізно. Американська військова машина набрала ходу.
До речі варто сказати, що ідея зниження тиску на ґрунт з метою запобігти спрацюванню мін не така вже й божевільна, наприклад, значно пізніше, у Родезії, була створена саперна машина «Pookie», на яку встановили широчені колеса від гоночних болідів Формули-1, і треба сказати, що це спрацювало. Колеса «Pookie» чинили на ґрунт настільки низький тиск, що на неї часто не реагували навіть чутливі протипіхотні міни. Але те, що спрацювало з крихітним автомобільчиком масою в кілька сотень кілограм, не варто було чекати від багатотонної вантажівки. В іншому випадку його довелося б оснастити колесами низького тиску діаметром не менше двох метрів.
І як результат досі на тих чи інших військово-історичних виставках, а також у музеях можна зустріти старі військові вантажівки з двоскатними колесами спереду. Зрозуміло серед них є вантажівки з нормальними односкатними передніми колесами.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати для чого на ГАЗ 66 зробили кватирки у стійках кабіни
Джерело: Познавательный журнал ЕНОТ
