Перший радянський вантажний моторолер з’явився в 1959 році і отримав назву «Мураха». Транспорт мав замінити собою невеликі вантажівки у господарстві громадян, колгоспах і виробництвах. Перші моделі «Мурах» вийшли дуже неоднозначними. Саме час розібратися в тому, на що нарікали водії і за що хвалили цей моторолер.
У 1950-х роках почалася активна автомобілізація Радянського Союзу. Дуже швидко конструктори зрозуміли, що населення має потребу у вантажному транспорті. Однак, повнорозмірна вантажівка для простих людей була занадто дорогою, технічно складною і відверто надмірною. Так народилася ідея створення невеликого вантажного моторолера, який міг би частково замінити звичайні вантажівки на виробництво у колективному та індивідуальному сільському господарстві. У 1959 році інженерами Тульського машинобудівного заводу був спроєктований моторолер «Мураха» з колісною формулою 3х2.
Довгий час «Мураха» залишався, по суті, єдиною альтернативою для повноцінної вантажівки. Потрібно віддати належне: моторолер вийшов надзвичайно вдалим. Загалом у СРСР було розроблено і випущено 8 модифікацій «Мурашки». Офіційно робили його аж 1995 року. І хоча «Мураху» не випускають вже майже 25 років, моторолери, що залишилися, все ще знаходяться на ходу і користуються незмінним попитом, насамперед серед сільських жителів.
Любили водії «Мураху» за невибагливість, витривалість, відмінну прохідність та вантажопідйомність. Максимальне навантаження цього малюка становить 250 кг. Порожнім транспортний засіб може розганятися до 60 км/год. Місткість паливного бака при цьому становить 13 літрів. У рух «Мураха» приводиться бензиновим агрегатом потужністю 11 к.с. з 5 200 об/хв.
Проте були у «Мурахи» і конкретні недоліки. У міру зношування конструкції власник моторолера все частіше повинен був займатися дрібним ремонтом. Що цікаво, ще з радянських часів деталі та вузли від цього транспортного засобу мають великий попит у «саморобників» з народу. Ще один важливий недолік моторолера – невелика потужність двигуна, яка особливо дається взнаки при максимальному завантаженні транспорту. Врешті, третій серйозний недолік – високе споживання палива. При тому, що у “Мурахи” був 1-циліндровий двигун, їв він по 7-8 літрів! А після зношування поршневої групи ТЗ споживав до 10 літрів бензину.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати про 5 найкращих мотоциклів часів СРСР, які і сьогодні чудово виглядають
