І справді, з 60-х років цей УАЗ «Буханка» навіщось виробляється, а бічних вікон ззаду у нього як не було, так і немає. Причому виштампування під них є, але шибки туди чомусь не вставляють.
Так наприклад якщо сісти на заднє сидіння сучасної майже нової «Буханки», то виходить, що пасажиру нікуди дивитися. Тобто віконце б не завадило, але його не роблять.
Але перш ніж розбиратися в причинах відсутності бічних вікон ззаду, потрібно трохи поговорити про традицію.
Не секрет, що «традиція» підглядати з-під «залізної завіси» була улюбленою практикою в Радянському Союзі. Втім, дана «традиція» існувала ще задовго до Радянського Союзу, протягом усієї історії, у російській імперії, було прийнято красти чужі ідеї, а потім, наскільки вистачало «криворукості», намагатися їх скопіювати, без докорів сумління видаючи за свої.
Так ось, з усього різноманіття моделей фургонів американського автопрому радянським любителям підглядати сподобався Jeep FC. Ось він:
Ну і як ви вже зрозуміли, радянським «дизайнерам» теж захотілося зробити щось подібне до цього мікроавтобуса від Джип. До речі, на самому Джипі цю модель широким тиражем випускати не стали через низький попит на неї. Американському споживачеві дизайн “не зайшов”. А ось на Ульянівському автозаводі в цю модель американського мікроавтобуса одразу ж повірили та кинули всі сили на коректне її запозичення. Це означає, що скопіювати її треба було так, щоб потім носом тицяли в оригінал хоча б через один раз, а не постійно.
Внаслідок довгої та кропіткої роботи з внесення своїх змін з’явилося багато прототипів «Буханки». І ось так виглядає один із них УАЗ 450В:
І як ви можете бачити, у неї багато чого є – і вузькі вікна на даху, і ті бічні віконця ззаду. Виходить, що на УАЗі обговорювалося повне скління пасажирської версії мікроавтобуса. Але потім щось пішло не так.
І оскільки у виробництві таких утилітарних фургонів та мікроавтобусів найголовніше, на думку радянського керівництва, — це дешевизна, то від вузьких вікон на даху, на кшталт ПАЗика, вирішили відмовитися. Обґрунтування відмови було досить простим: нічого там зверху розглядати.
Що ж до бокових задніх вікон, яких на серійних пасажирських «Буханках» не було, то від них було вирішено відмовитися через те, що в них просто неможливо було дивитися.
Так на архівному фото ви можете бачити жінку, яка сидить на задньому сидінні і дивиться у вікно. І як ви вже зрозуміли, задній ряд сидінь стояв так, щоб позаду залишалося ще й місце для багажу. Тому дивитися в це маленьке заднє бічне віконце було просто неможливо, і від нього вирішили відмовитися, а штампувальну матрицю (знову таки, щоб не робити нову) вирішили залишити.
У «сучасних» «Буханках» задній ряд сидінь максимально зрушений назад, але віконця так і не з’явилися. Це пояснюється знову ж таки традиціями — не їздили з цими віконцями, так і нема чого починати, та й совдепівські штампи міняти не треба.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати чому робота на угорському самоскиді «Думпер-Дутра» була небезпечна для життя
Джерело: Познавательный журнал ЕНОТ
