Про те, як важко орієнтуватися у темряві, сидячи за кермом, водії знають. Спробуйте відключити все зовнішнє освітлення: фари, габарити і т.д. На увімкнені фари в нічний час може «прилетіти» з боку позицій противника – це реалії повсякденного життя водіїв військової техніки. І якщо у бронеавтомобілях встановлені системи нічного бачення, то у звичайного позашляховика чи вантажівки, отриманих від українців-волонтерів, таких гаджетів немає.
Прикарпатський житель Володимир Муссур розробив систему нічного бачення для звичайних автомобілів. Дізнавшись, що його друзі на передовій зіткнулися з проблематикою нічного світломаскування та «сліпоти» під час переміщення автомобільним транспортом, він розробив та виготовив ноктовізійну систему. Вона допомагає водієві автотранспорту бачити все, що відбувається навколо, не включаючи фари, щоб не наражати себе і пасажирів на небезпеку.
Першу систему нічного бачення для авто Володимир Муссур зробив на прохання свого друга, батько якого тоді воював під Авдіївкою. Ситуація, яка підштовхнула розробника до дій: воїни вночі розбили автомобіль через те, що їхали у темряві, не бачили перешкод через вимкнене освітлення.
Володимир Муссур каже, що за компонуванням це класична версія системи нічного бачення. Іноді за запитом військових він додає до системи додаткові камери, монітори або збільшує довжину кабелів, щоб ноктовізор можна було встановити на автомобіль тих чи інших габаритів. Кожна виготовлена ним система попередньо проходить тестування.
Майстер зробив уже близько трьохсот систем для різного типу військового автомобільного транспорту.
«Відстань, на яку підсвічують камери нічного бачення близько 30 метрів, – каже розробник. – Умовно, можна впевнено їхати вночі зі швидкістю близько 40 км на годину. Але на фронті їх використовували і за більшої швидкості, тому що змушені були швидко виходити із зони ураження ворожої артилерії».
Собівартість такого пристрою становить приблизно 3 тисячі гривень. Замовлення до Володимира надходять регулярно. Але він просить замовників оплачувати лише вартість складових деталей. І не хоче патентувати свою розробку.
Володимир переконаний, що хтось ще з технічними навичками та бажанням зможе покращити життя нашим захисникам, зможе зробити такий пристрій та допомогти фронту.
