За що ми любимо тевтонського генія? За добротні автомобілі, за невгамовне прагнення робити найбільші гармати на планеті і, звісно ж, за хімічну промисловість. Тільки в Німеччині одна й та сама людина може придумати, як знищити мільйони і нагодувати мільярди! Так чи інакше, саме у Німеччині в першій половині XX століття була одна з найрозвиненіших хімічних промисловостей. Не раз і не два виручала вона і Третій рейх. Допомогло, щоправда, несильно…
Як це часто буває у військових і політиків, усі вони розраховують на швидку перемогу. І не тому, що вони самовпевнені самодури, а тому, що в якийсь момент доводиться ставити все на пан або пропав. Третій рейх справді подекуди недооцінював суперників, однак на швидку перемогу ставку робили ще й тому, що економіка Німеччини без доступу до дешевих ресурсів і продовольства стрімко летіла в трубу. Так чи інакше, але німці планували перемогти до зими. Плани ці будувалися не стільки на якомусь тевтонському ура-патріотизмі, скільки на розумінні, що затяжну війну Третій рейх, найімовірніше, не вивезе.
Тому у вермахті були “деякі” проблеми і з теплим спорядженням, і з утепленням/опаленням техніки. До 1942 року 70% німецьких танків узагалі не мали будь-яких спеціальних засобів обігріву. Взимку 1941 року німецьке командування зажадало від промисловців придумати хоч щось. На допомогу прийшли інженери з IG Farben. Менше, ніж за 6 місяців тамтешні хіміки розробили речовину під назвою мольтопрен. У наш час із нею стикався хоча б раз кожен, навіть не здогадуючись про це.
Мольтопрен – це пористий пластик, чимось схожий на поролон, тільки значно жорсткіший. З його допомогою фахівці IG Farben запропонували утеплювати танки зсередини. У теорії шуба з мольтопрену мала допомогти в утриманні значної частини тепла всередині танка. Ідея була чудовою! В утеплених танках дійсно стало набагато тепліше. Правда було одне “але”. Горів новий пластик краще за порох. Загорявся він не тільки від влучень снарядів, а й навіть від коктейлів Молотова. Тому німецькі військові, покрутивши пальцем біля скроні на адресу хіміків, вирішили від цього вундерваффе відмовитися.
Утім, як уже можна було здогадатися, марною розробкою мольтопрен все-таки не став. Новому виду пластику знайшли найширше застосування після закінчення війни. У 1952 році його використовували для утеплення і захисту від іржі трубопроводу. Надалі пластик стали застосовувати в машинобудуванні. У наш час мольтопрен широко використовується в меблях. Ба більше, більшість валиків для фарби зроблено саме з нього.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати навіщо на мінометні міни прив’язують якісь “рушники”
