У розпал Холодної війни гонка озброєнь полягала не тільки в тому, щоб створити нову зброю та техніку, а й максимально довго зберігати в таємниці її можливості – так противнику буде важче протиставити щось подібне за потенціалом. Тому і СРСР, і США всіляко намагалися вивідати інформацію про такі секретні розробки. Ось тільки одного разу стався епізод, який міг стати справжньою поразкою радянської авіації в цій гонці озброєнь: банальний збіг обставин мало не дозволив американцям отримати засекречений радянський літак, причому з рук його ж пілота.
Відбулася ця незвичайна історія в лютому 1967 року, коли після збирання на московському заводі КБ Мікояна чотири нових літаки МіГ-21ПФМ потрібно було відправити на аеродром у Котбусі, що розташований на південь від Бранденбурга. Цей політ було довірено льотчикам 16-ї гвардійської винищувальної авіадивізії під командуванням капітана Федіра Зінов’єва. Завдання було дуже важливим не тільки для забезпечення повітряної безпеки кордонів НДР, але ще й тому, що ці літаки були секретними, і інформацію про них дуже жадала отримати західна розвідка.
Перша частина шляху до Мінська пройшла без пригод. А ось при взятті курсу на Коттбусі, командир ланки Зінов’єв припустився помилки. Річ в тому, що раніше він переганяв літаки на інший аеродром – Темплін, що теж під Бранденбургом, проте координати були інші. Таким чином, льотчик випадково збився з курсу і став пролітати поруч із Берліном, причому Західним, який був під контролем НАТО.
Ось тільки сам Зінов’єв уявлення не мав, що летить не туди, тож спокійно запросив дозвіл на посадку диспетчера. Той, правда, не відповів, але командир ланки списав це на проблеми з технікою, і, розпустивши ланку, розпочав зниження. Посадка пройшла успішно, і тільки тепер радянський льотчик зрозумів, куди він приземлився. Саме тому диспетчер і мовчав: західні військові не хотіли прогаяти такої чудової можливості роздобути жаданий секретний літак радянських ВПС.
Американські війська швидко зорієнтувалися та перекрили злітно-посадкову смугу пожежними машинами. Здавалося, що виходу не було, проте невідомий для Заходу літак виявився набагато спритнішим, ніж очікувалося. Зінов’єву вдалося на ділянці смуги, що залишилася, не тільки розвернути машину, а й злетіти. Після чого командир ланки вже без перешкод дістався пункту призначення. До речі, решта літаків також самостійно долетіла до аеродрому в Котбусі.
Капітан Зінов’єв по приземленні був відразу викликаний на килим до начальства, проте серйозних наслідків ця історія для нього так і не мала. Зіграла роль і його репутація: трьома роками раніше ним було збито американський літак-розвідник. До того ж у результаті американці так і не вдалось загнати льотчика і літак у пастку.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати про 5 найбільших літаків на планеті, які вражають своїми гігантськими розмірами
