Всередині німецького танка Leopard 2A6

У 1965 році Бундесвер отримав перший танк власної розробки – Leopard. Машина мала відмінну 105-мм гармату і хорошу рухливість. Щоправда, захищеність залишала бажати кращого. Тому, практично відразу почалися роботи над вдосконаленням танка, які в 1979 році привели до нового ОБТ – Leopard 2.

Новий танк отримав 120-мм гладкоствольну гармату і комбіноване бронювання, а 1500-сильний дизель MB 873 наділив 55-тонну машину гідною прохідністю. Протягом 40 років танк постійно модернізують, доводячи основні параметри до вимог часу. Це, укупі з великим тиражем випуску, зробило Leopard 2 найпоширенішим західним танком третього покоління. На даний момент він експлуатується в 23 країнах.

Танк створено за класичним компонуванням: відділення управління – попереду, за ним – бойове, а в кормі – моторно-трансмісійне. Екіпаж складається з чотирьох осіб: механіка-водія, навідника, заряджаючого і командира. У сьогоднішньому тексті ми розглянемо Leopard 2 очима його екіпажу. І побачимо те, що бачать танкісти Бундесверу на прикладі версії Leopard 2A6.

Механік-водій (Fahrer)

Водій Leopard 2A6 розташований у відділенні управління праворуч. Ліворуч від нього розташувалася боєукладка. Для огляду використовується камера заднього виду і три призмових прилади спостереження (два – у люку, один – у корпусі). За німецькою традицією, замість важелів управління встановлено “кермо”.

Під п’ятою механіка-водія “Леопарда” перебувають органи управління 1500-сильним дизелем V12, спареним з 4-ступінчастою гідромеханічною АКПП. Цей арсенал дає змогу 62,3-тонній машині досягати швидкості 72 км/год по шосе (46 км/год – середня швидкість), а запас ходу досягає 550 кілометрів.

Незважаючи на значні розміри і масу, танк долає 1,1-метрову стінку і піднімається на 30-градусний підйом.

Навідник (Richtschützen)

Оператор 120-мм гладкоствольної гармати Rheinmetall Rh-120\L55 розташований праворуч від казенної частини гармати. Перед ним розташований окуляр основного лазерного прицілу-далекоміра EMES 15 з тепловізійним каналом. А ліворуч розташований допоміжний приціл FERO Z-18. Праворуч від прицілів розташований пульт системи управління вогнем, а під ними – “джойстик” наведення гармати і датчик положення башти.

Цікаво, що на останніх “Леопардах” навідник веде стрільбу (крім “дуельних” ситуацій), лише за цілевказуванням командира. Також у його завдання входить управління баштою під час руху в обмеженому просторі.

Заряджальник (Ladeschütze)

Найневдячніша позиція в екіпажі Leopard 2A6 розташована в башті – зліва від казенної частини гармати. Йому доступно дві боєукладки: у забашенній ніші, і біля ніг – зліва від механіка-водія. Також заряджаючий відповідає за перезарядку спареного кулемета MG-3 і турельної установки FlaMG (той самий MG-3 біля люка заряджаючого – теоретично, зенітний).

Основний боєприпас нового танка – 120-мм БОПС DM53, вагою 21 кілограм. За рахунок подовженого на 1,3 метра ствола гармати L55, початкова швидкість польоту снаряда зросла до 1750 м\с.

Командир (Kommandant)

Командир екіпажу Leopard 2A6 розташований у задній частині башти – за навідником. Навколо його люка розташовано шість призмових приладів спостереження. Його основним інструментом залишається панорамний приціл PERI R-17, що дає змогу здійснювати круговий огляд незалежно від положення башти. Прилад оснащений тепловізійним каналом.

Праворуч від окуляра панорамного прицілу розташований дисплей. На нього можна вивести зображення з камери, або перетворити картинку з прицілу навідника. Також за спиною командира розташована цифрова радіостанція SEM 90.

І наостанок – невелике відео з дня відкритих дверей однієї з німецьких частин, де публіці демонструється динаміка Leopard 2A6.

Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати чому у М142 Хаймарс лобові вікна мають різний розмір