Після Другої світової війни на зміну концепції легких, середніх і важких танків у сухопутній армії пройшла концепція основних бойових танків, які б запозичили все краще від трьох сімейств бойових машин і при цьому були б позбавлені найбільш помітних недоліків кожного. Проте, недавні події доводять, що, як мінімум, концепція легких танків не така вже й не актуальна. І найкращим доказом цього є розробки Китаю.
Насправді перехід на ОБТ саме легкі танки у військах провідних країн не поховав. Легка бронетехніка пішла на другий і навіть третій план, проте й досі залишалася потрібна. В першу чергу легкі танки знайшли собі застосування у військах, що беруть участь у десантних операціях. У другу чергу, легкі танки залишилися затребувані у тих формуваннях, що у разі війни мають діяти у складній пересіченій місцевості, у місцевості з безліччю водних об’єктів чи горах. Так, у Радянському Союзі більшість пізніх легких танків – це різноманітні десантні плаваючі машини.
У 1951 році в СРСР було створено легкий плаваючий танк ПТ-76. Оскільки в ті часи з Китаєм ще товаришували, то машину передали, зокрема, братам-комуністам. Надалі на його базі китайські інженери створять свій власний плаваючий “тип 63”, замінивши в ньому зброю на 85-мм. При цьому ще 1949 року в СРСР буде створено легкий танк Т-54. Військових машина не зацікавила взагалі, тож портфелі з проєктною документацією знову подарували китайцям. А ось уже їх військовим машина припала до смаку, правда, і в цьому випадку Т-54 був серйозно доопрацьований з урахуванням китайської специфіки. Створені у 1950-х роках легкі танки КНР використовувалися в країні аж донедавна. Проте, як і слід було очікувати, машини безнадійно застаріли.
Навіщо Піднебесній взагалі потрібен якийсь легкий танк в добу панування ОБТ? Насправді все дуже просто: 1\4 площі Китайської Народної Республіки – це гори. У цих горах є чимало населених пунктів, а найголовніше – логістичних комунікацій. Гірський театр бойових дій китайці вважають одним із найскладніших і найважливіших. Воювати за таких умов із використанням ОБТ вкрай непросто. А тому і виникає необхідність тримати в армії певну кількість швидких, легких машин підвищеної прохідності. Крім того, Китай дуже боїться місцевого сепаратизму.
Про те, що Китай робить новий гірський танк, перші відомості почали з’являтися ще 2011 року. Однак, тоді багато експертів вирішили, що йдеться лише про кістяки для випробування нових гармат. Коли ж з’явилися перші знімки ешелонів, завантажених Тип 15: «Альпініст» стало зрозуміло, що йдеться як мінімум про дрібну серію. Зрештою на параді «Тип 15» вперше з’явилися у 2019 році. Сьогодні танк офіційно стоїть на озброєнні НВАК. Озброєна новинка 105 мм гарматою, яка є розвитком британської зброї L7. Також гармата може запускати ПТУРи. Боєкомплект машини складає 38 снарядів. Є в танку та автоматизована система заряджання. З додаткового озброєння – кулемети 12.7 мм QJC-88 та 7.62 мм.
Який саме двигун стоїть у танках “Тип 15” – не розголошується. З деякими а даними, це бензиновий агрегат на 800 к.с. з експортних танків VT-2. За іншими даними, це дизельна установка потужністю 1000 к.с. Також деякі фотографії «Альпініста» дозволяють військовим експертам припустити, що танк отримав систему зміни кліренсу. Втім, не виключено, що серійні машини можуть і отримуватимуть значно скромніший варіант торсійної підвіски. Швидкість руху танка по шосе становить 70 км/год. Запас ходу без зовнішніх баків – 469 км. Екіпаж – 3 особи, проте є можливість посадки в машину 4 додаткового навідника. Важить диво китайської технології 33 тонни. Для порівняння, танк Т-64 важить 40 тонн. Вперше танки були використані за назвою у 2020 році під час китайсько-індійського прикордонного конфлікту.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати для чого у Радянському Союзі намагалися створити танк без гармати
