«Партизанський клин» — простий, але мега-ефективний пристрій, який не вимагає жодної вибухівки, якоїсь особливої і мінно-вибухової підготовки особового складу, але дозволяє дуже просто і легко скидати залізничні поїзди ворога із колії.
Під час Другої світової війни партизанам не завжди вдавалося роздобути необхідну кількість вибухівки для знищення ворожого поїзда, а партизанський клин це простий механічний пристрій, який у розібраному вигляді й взагалі представляв собою набір нікому не зрозумілих залізяк, які можна легко виготовити в будь-якій слюсарній майстерні.
По суті, це саморобний колесоскидальний башмак, який застосовується і сьогодні, тому складно назвати «клин» суто винаходом партизанів. Можна швидше сказати, що вони знайшли спосіб виготовлення і застосування такого башмака в умовах партизанської війни.
Принцип застосування цього пристрою був надзвичайно простим. Клин з відкісною рейкою встановлювався на рейки на шляху ворожого поїзда за допомогою болтів. Наїжджаючи на клин поїзд втрачав контакт з рейками та летів під укіс.
Сама конструкція була одноразовою. Деталі клину скріплювалися між собою методом ковальського зварювання. Маса одного «клину» могла досягати 20 кг, що, власне, чимало.
За розповідями ветеранів-партизан, шкода, що завдається за допомогою такого клина, була навіть більш серйозною, ніж від застосування вибухівки, оскільки в цьому випадку під укіс злітали нерідко всі вагони. А при підриві закладеного заряду на початку поїзда, в останніх вагонах встигали спрацювати пневмогальма, і вагони частково залишались цілими.
У випадку з партизанським клином, гальмівна система продовжувала функціонувати, і всі вагони опинялися під укосом. Чим вищою була швидкість поїзда, тим ефективнішим був результат. Такі нескладні пристрої використовувалися партизанськими загонами до 1943 р.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати що станеться з поїздом, якщо хтось покладе на рейки гальмівний башмак
