Морські міни є досить старим видом зброї. Згадки про перші примітивні морські міни сягають Китаю XIV століття. На сьогодні морські міни бувають різних видів та конструкцій. Однак найвідомішою морською міною, звичайно ж, є протикорабельна з «ріжками». Напевно, багатьом завжди було цікаво, що знаходиться всередині цих виступів.
На цю тему є старий анекдот. Надворі 1986 рік. Кіностудія імені О. Довженка знімає нову картину на Чорному морі. За сюжетом фільма корабель з головними героями в кадрі має пройти повз морську міну. За допомогою звертаються до Військово-Морського флоту. Керівництво надсилає на знімальний майданчик для взаємодії та консультації мічмана разом із міною на візку. Режисер підходить до мічмана і запитує: «Послухайте, шановний, а можна буде там міну морську поставити?». Мічман: “Можна, звичайно”. Режисер продовжує: «А можна буде повз міну пропливти в кадрі?». А мічман йому у відповідь: «Можна й проплисти». Керівник знімального майданчика розвиває ідею: «А можна буде так проплисти, щоб ось біля самої міни пройти, так щоб корабель буквально посунув її бортом убік». “Ні, не можна”, – відповідає мічман. Режисер на це з подивом: «Але чому?!». А мічман: «Їб**е. Міна справжня».
Як підказує капітан Очевидність, морські міни ударної дії вибухають під час зіткнення з бортом корабля або підводного човна. Але як міна розуміє, що вона зіткнулася саме з кораблем? У цьому їй допомагає підривник, так званий “ріг Герца”, який складається з гальваноударного ковпака (власного того самого “рога”) зі свинцю, скляного флакона, заповненого сірчаною кислотою та свинцево-кислотної батареї, встановленої прямо під флаконом. Внаслідок удару міни об борт судна, скляна ампула вдаряється об свинцевий корпус рога та розбивається. Сірчана кислота витікає та потрапляє на свинцево-кислотну батарею. З’являється електричний заряд, який спричинює детонацію вибухової речовини у міні.
Виникає закономірне питання: чи можна чіпати ці самі роги? Звісно ж, від дотиків людини нічого страшного не станеться. Досить згадати, що роги Герца встановлюються на міну людьми. Тобто. вони є знімними. Як і більшість інших детонаторів, вони вкручуються за допомогою різьблення. Кидати гальваноударні елементи, стукати по них, трясти ними, звичайно ж, не варто. Особливо не варто стукати, коли вони вже встановлені на міну. Однак, від звичайного дотику людини нічого не станеться. Все ж таки розраховані ці штуки на спрацьовування від удару катера або корабля, що важить не одну тонну.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати що таке протикорабельна ракета Гарпун (Harpoon) з дальністю ураження до 300 км
