Наші співвітчизники давно звикли до того, що коли в руках опиняються кабелі для електромонтажу, то в них кожна жила матиме окрему ізоляцію. А ось у Сполучених Штатах Америки це не так. Нерідко там можна зустріти кабелі з кількома жилами, одна з яких взагалі не має жодної ізоляції. Виникає закономірне питання: навіщо такі взагалі робляться? Невже заморські виробники намагаються заощаджувати?
На просторах колишнього Радянського Союзу при виконанні електромонтажу та прокладання кабелів у стінах, під стелею або у стяжках, а також усередині каркасних стін, наказується використовувати спеціальну незаймисту гофру. Кабелі поміщаються у захисні трубки для того, щоб забезпечити достатній рівень пожежної безпеки. Аналогічний підхід використовують у країнах Західної Європи. А ось у Сполучених Штатах Америки та Канаді підхід до електромонтажу інший.
У згаданих країнах у житловому будівництві для внутрішнього розведення використовуються спеціальні кабелі категорії «NM» – «No Metall». Вони не потребують використання захисної незаймистої гофри або будь-яких інших захисних рукавів, тому що в їх конструкції прямо із заводу вже є спеціальний захисний прошарок. Зроблено його з картону, який просочується негорючими речовинами.
Але до чого ж тут додатковий «голий» провід? Він є ще одним найважливішим захисним елементом кабелів «No Metall». Додатковий провід без ізоляції в технічній документації США називається «PE» – «Protective Earth». І як уже можна було здогадатися з назви – це заземлююча жила, яка за місцевими правилами має бути у кожному кабелі, що використовується для житлового будівництва.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати про 5 цікавих фактів про сегментний ніж, на які зазвичай не звертають уваги