Кулемет Браунінг М2 – це далеко не найстаріший вид зброї, який широко використовується досі. Достатньо згадати той самий американський самозарядний пістолет Кольт М1911, розроблений за десять років до появи М2. Однак, на відміну від популярного пістолета, кулемет системи Джона Браунінга не просто використовується, а офіційно перебуває на озброєнні США. Саме час дізнатися про сталевого ветерана майже всіх гарячих точок XX і XXI століття трохи більше.
Насправді через особливості конструкції багато кулеметів в історії використовуються протягом десятиліть, розпочавши свій шлях ще в першій половині XX століття. Найчастіше так виходить із великокаліберними (важкими) та єдиними (здатними виконувати і роль станкового, і роль ручного) кулеметами. «Психологічним» вододілом у сприйнятті сучасної вогнепальної зброї є Друга світова війна. Все, що з’явилося після 1945 року, люди схильні сприймати як «досить сучасне». При цьому якийсь радянський кулемет ДШК з’явився у 1938 році і використовується ось уже 84 роки. Німецький MG-42 від 1942 року під гарним «гримом» із модернізацій та тюнінгу використовується німецькою армією досі ось уже 80 років. І все ж таки абсолютним рекордсменом на цій ниві є «дідівський» Браунінг М2 виробництва США.
Браунінг М2 – це великокаліберний станковий кулемет під патрон 12.7х99 мм НАТО. Історія М2 почалася наприкінці Першої світової війни. На той момент в американській армії вже використовувався Browning M1917 із водяним охолодженням. Йому на зміну прийшов Browning M1918. Після цього кулемет був покращений до Browning M1919, а слідом до Browning M1921, ставши першим серійним великокаліберним кулеметом в історії людства. Власне, М2 став продуктом кардинальної модернізації M1921, проведеної в 1932 році. Змін зазнали багато механізмів і конструкція короба. Все це робилося для того, щоб М2 можна було використовувати найширшим чином: як становий, зенітний, корабельний і авіаційний. І саме в 1932 році кулемет нарешті отримав повітряну систему охолодження замість застарілої водної. Ствол був замінений на важчий і міцніший. Також з’явилася можливість зміни напряму подачі кулеметної стрічки.
Серійне виробництво кулеметів М2 всіх модифікацій ведеться з 1921 року. За цей час було зроблено понад 3 млн екземплярів цієї зброї. Насамперед кулемет стоїть на озброєнні Сполучених Штатів Америки. Крім цього, виробляють та експлуатують його такі держави, як Великобританія, Бельгія, Фінляндія, Швейцарія, Індонезія та Республіка Корея. Залежно від моделі кулемети «Браунінг» відрізняються масою та скорострільністю. “Голий” М2 важить 38.22 кг. Кулемет зі станком важить вже близько 58,6 кг. Повна довжина кулемета становить 1653 мм. В основі роботи всіх кулеметів лежить важільне замикання та віддача ствола з коротким ходом. Швидкострільність М2 досягає 850 пострілів за хвилину, авіаційного М3 – 1 200, обтяженого М2HB – 635. Початкова швидкість кулі 12.7х99 сягає 985 м/с. Прицільна дальність – 2 кілометри. Боєживлення всіх кулеметів ведеться від розсипної патронної стрічки.
Завдяки високій надійності, простоті конструкції та відносній дешевизні виробництва, Браунінг М2 досі залишається на озброєнні і не потребує заміни в найближчій перспективі. Завдяки високій точності стрільби зі станка кулемет в першу чергу використовується як зенітний. Через високу купчастість стрілянини М2 кілька разів використовувався як снайперська зброя. Щоправда в цьому випадку кулемету потрібна рама особливої конструкції. При стрільбі по одиночним цілям кулемет може ефективно потрапляти в ростові мішені на відстані 1 840 метрів. При цьому у В’єтнамі снайпер морської піхоти Карлос Хескок використовуючи приціл «Unertl» і саморобну раму вразив ціль поодиноким пострілом з М2 на дистанції 2250 метрів. Це вдвічі кращий результат, ніж Хескок витягував зі снайперської гвинтівки 30-06 Winchester Model 70.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати чому Калашников одразу не зробив кріплення для зчіпки магазинів автомата
