Після закінчення Другої світової війни та входження у широкий оборот принципово нового виду зброї, штурмових гвинтівок (автоматів), почала стрімко зростати потреба у проміжних калібрах. У патронах, які були б потужнішими і важчими за пістолетні, але слабші і легші за гвинтівкові. У результаті в Радянському Союзі був створений калібр 5.45х39 мм, який добре знайомий і використовується до цього дня. У США для НАТО створено власний проміжний патрон – 5.56х45 мм.
Поява радянського патрона 5.45х39 мм багато в чому була відповіддю радянських конструкторів та військових на досвід застосування американцями патрона 5.56х45 мм із новою штурмовою гвинтівкою М-16 під час війни у В’єтнамі. У США перехід з 7-ки на 5-ки в гвинтівках був здійснений ще в середині 1960-х років. У СРСР на новий калібр почали переходити у першій половині 1970-х. Зрештою 5.56 і 5.45 судилося стати найпопулярнішими армійськими калібрами в усьому світі. Кожен із набоїв має як сильні, так і слабкі сторони.
Переваги радянського патрона 5.45х39 мм. Свого часу головним аргументом переходу на 5.45 мм у СРСР було питання необхідності зниження маси боєприпасу задля збільшення бойового запасу патронів. І тут радянський 5.45 оминає американський 5.56 – 10.3 проти 12 грам. При цьому маси кулі у радянського та американського патрона майже не відрізняються – близько 4 грамів. Радянський патрон, на відміну від американського, має велику конусність, що підвищує надійність роботи автоматики. Зрештою, не останню роль відіграє ціна патронів. Радянський боєприпас дешевший. Досягається дешевизна за рахунок використання сталевої гільзи та капсуля Бердана.
Переваги американського патрона 5.56х45 мм. Ряд незаперечних переваг над радянським патроном має і його заокеанський «братик». З більшої маси американського боєприпасу, що є недоліком, утворюється своя перевага! Патрон, створений для М-16, потужніший, ніж патрон для АК-74. 1800 Дж дульної енергії кулі 56-го проти 1500 Дж у 45-го. Як підсумок, американський боєприпас перевершує радянський із вбивчої дії.
Щоправда, різниця трошки нівелюється різницею в уражаючому принципі. Якщо патрон НАТО при попаданні в ціль дробиться, то радянський починає «перекидатися». Ще однією важливою перевагою «американця» є те, що від нього походить помітно менше рикошетів.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати що таке протикорабельна ракета Гарпун (Harpoon) з дальністю ураження до 300 км
