Гібралтарська протока з’єднує Середземне море й Атлантичний океан, одночасно розділяючи Європу й Африку. Мінімальна ширина протоки – лише 13 км, узбережжя Іспанії легко проглядається з берегів Марокко, а населення цих двох країн сумарно перевищує позначку в 84 млн осіб. То чому досі немає моста, що об’єднує країни і континенти?
Міст завдовжки 13 км сам по собі не є чимось неможливим для сучасної інженерної думки. Найдовший на даний момент морський міст було побудовано в Китаї 2018 року: споруда протяжністю 55 км з’єднує місто Гонконг з адміністративним районом Макао.
Уперше Іспанія і Марокко розпочали спільну роботу над проєктуванням моста 1979 року, а 1988 року король Марокко Хасан II в одному з інтерв’ю сказав, що сподівається на завершення будівництва до 2000 року. Надіям короля не судилося збутися: ні тогочасні, ні сучасні технології не дають змоги звести подібну споруду.
Основна проблема – глибина протоки. У її найбільш “вузькому” місці вона сягає 900 м, що приблизно втричі більше висоти Ейфелевої вежі. Якщо ж будувати міст на кілька кілометрів західніше, то його довжина виростає на 10 км, зате максимальна глибина скоротиться до 300 м. У деяких джерелах також згадують складні різноспрямовані течії, але вони не є нездоланною перешкодою, адже їхня швидкість не перевищує 0.64 м/с.
Сьогодні найглибші підводні опори має міст Падма в Бангладеші – 122 метри. Він вважається дуже складним і амбітним проєктом, тож говорити про можливість спорудження моста у відкритому морі за глибини 300 і тим паче 900 метрів у найближчі десятиліття не доводиться.
Проєкт тунелю
У тих місцях, де міст неможливий – прокладають тунелі. Яскравим прикладом є Євротунель під Ла-Маншем довжиною 51 км. Однак тунель завжди дорожчий за міст в експлуатації і не настільки надійний, що пов’язано з наявністю великої кількості інженерних систем.
Останній фактор у цьому випадку особливо критичний: дном протоки пролягає Азоро-Гібралтарський геологічний розлом, з яким пов’язана підвищена сейсмічна активність регіону. Наочною ілюстрацією цієї активності є сумнозвісний землетрус 1755 року, який практично повністю знищив Лісабон, столицю Португалії.
Будівництво тунелю також ускладнюється тим, що дно протоки являє собою дуже тверду породу. Через неї 1930 року іспанські інженери відкинули ідею з тунелем. Однак у наш час саме підводний тунель вважається найкращим і загалом єдино можливим варіантом для з’єднання Африки та Європи. Через кілька десятиліть групи дослідників з Іспанії та Марокко розробили для нього оптимальний маршрут.
Довжина підводної частини тунелю становитиме 27.8 км за загальної протяжності в 38.7 км. Максимальна глибина – 475 метрів, а ухил – 3%. На думку іспанських дослідників, подібний проєкт може бути реалізований у 2030-х або 2040-х роках, але для цього знадобиться залучити приватних інвесторів. Витрати становитимуть орієнтовно 8 млрд євро.
Нещодавно Велика Британія почала розглядати можливість своєї участі в цьому проєкті. Після Брекзиту країна зіткнулася з дефіцитом найрізноманітніших харчових продуктів, але завдяки налагодженим діловим зв’язкам з Марокко зараз ~25% томатів і 75% ягід у Сполучене Королівство поставляються саме з цієї африканської країни. Збільшення економічної активності в регіоні може позитивно позначитися і на Гібралтарі, який належить Сполученому Королівству.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати як роблять опори мостів, якщо навколо вода
