В наш час револьвер Нагана вважається артефактом минулого, епохи, що пішла, нехай, і не так давно. Куди цікавіший не сам револьвер, а ті патрони, якими він заряджається. Справа в тому, що вони мають дуже специфічну конструкцію: куля досить глибоко втоплена у гільзу. Навіщо?
Наган, як і багато інших револьверів XIX, початку XX століття мав один величезний недолік. В силу особливостей конструкції такої зброї між барабаном і стволом залишався невеликий зазор. Це призводило до появи проблеми обтюрації порохових газів. Простою мовою, значна частина порохового газу, що вивільнився при пострілі, не брала участі в розгоні і виштовхуванні кулі, а марно розліталася на всі боки від револьвера.
Після того, як у світі стали з’являтися самозарядні пістолети, револьвери відразу ж почали програвати їм за показником енергії кулі, що драматично позначалося на вогневих характеристиках зброї. Вихід із цього лиха збройові конструктори шукали по-різному. Свій власний шлях знайшли і творці Нагана, придумавши боєприпаси з подовженою гільзою та кулею, втопленою в неї.
Патрон з подовженою гільзою не дозволяв прибирати зазор між каморою барабана і стволом повністю, проте дозволив його сильно скоротити, завдяки чому зросла ефективність стрільби та робоча здатність Нагана. Форма боєприпасів доповнювалася механізмом, який дозволяв так само підсувати барабан револьвера ближче до ствола, скорочуючи зазор ще сильніше. Ці два технічні рішення у свій час не тільки зробили Наган один із найкращих револьверів, але також дозволили створити для нього прилад для безшумної стрільби – глушник.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати про пістолет «Кольт» M1911 якому більше 100 років і чому він все ще використовується американцями
