Напевно, всі в курсі, що надводні судна, кораблі та інші плавзасоби обов’язково обладнуються якорями. Вони розташовані в носовій (іноді і в кормовій) частині, і при необхідності закріпити судно на місці проводиться постановка на якір.
Проте, дивлячись на сучасний підводний човен помітити звичні нашому оку якорі навряд чи вийде. На його гладкому, сигароподібному «тілі» немає навіть натяку на якорі, які явно псували б форму обтікаючого корпусу. Може скластися враження, що на підводних човнах і зовсім немає якорів, а чи це насправді так ми з вами зараз з’ясуємо.
Так от, як і у всіх більш-менш серйозних плавзасобів, у підводних човнах теж є якорі. Тільки вони виглядають трохи інакше. Що являє собою класичний якір надводного судна — знають практично всі.
А ось у підводних човнів якір виглядає зовсім інакше. Зазвичай він має грибоподібну форму. І така форма обумовлена тим, що в піднятому положенні поверхня так званого капелюшка якоря продовжувала форму корпусу субмарини. І потрібно це для збереження гладкої, обтічної форми корпусу.
Але якщо з танкерами, контейнеровозами, суховантажами та авіаносцями все зрозуміло — їм потрібно іноді вставати на якір за умови океанських течій, вітру та хвиль для економії енергоресурсів судна. Погодьтеся, що набагато простіше зачепитися якорем за дно, якщо довжини ланцюга вистачає, ніж боротися гребними гвинтами заради того, щоб залишатися на місці.
Але навіщо підводним човнам якорі?
Виявляється, на різних глибинах також є свої течії. І якщо поставлене завдання вимагає залишатися в заданому квадраті акваторії на потрібній глибині, то там теж може бути своя підводна течія (іноді досить сильна), яка легко забере субмарину. І щоб не витрачати енергоресурси або зберігати режим повної тиші, підводний човен стає на якір.
І як показала практика, грибоподібний якір, або якірь-парасолька, відмінно справляється з цим завданням, утримуючи величезну субмарину на місці.
Вага якоря, а також якірного троса, або ланцюга, не сильно впливають на утримуючу здатність. На неї впливає тільки здатність якоря до самозакопування на дно при русі підводного човна.
Знімається човен з якоря шляхом продування баласту тієї частини, куди кріпиться якір. Через виштовхувальну силу човен буквально вириває якір-парасольку з дна. Якір розрахований таким чином, що при вертикальному зусиллі він практично не тримається за дно, проте ефективно протистоїть горизонтальним навантаженням підводних течій.
Але заради справедливості слід зазначити, що не у всіх підводних човнів якорі грибоподібної форми. У деяких вони мають досить химерні обриси, проте форма якоря субмарин так чи інакше вписана в корпус підводного човна для збереження обтічності. Також дехто вважає, що якорі субмарин утримуються тросами, а не ланцюгами. І це теж не завжди так, тому що зустрічаються і ланцюгові, і тросові системи скидання підйому якорів.
І щоб огляд вийшов повним, потрібно обов’язково згадати про так звані старі підводні човни. Так їхні якорі не розраховувалися з погляду гідродинаміки. Їх навіть не намагалися вписати у форму легкого корпусу, а просто вивішували класичний якір добре знайомої всім форми з отвору для скидання. Він там знаходився весь час, створював завихрення та турбулентність у режимі ходу під водою.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати чому гребні гвинти підводних човнів мають більше лопатей, ніж гвинти надводних кораблів.
Джерело: udachnyj-enot.com.ua
