Мастильний спрей WD-40 – які тільки легенди та дурниці про нього не ходять. І клювання риби вона нібито покращує, і руки від засмаги захищає, і майже небіжчикам друге життя вручає. Однак, мова сьогодні піде аж ніяк не про всілякі упередження та міфи, а про назву даного диво спрею. Розберемося, чому мастило має індекс 40 і що означає літери WD.
Спочатку мастило WD-40 створювалося американцями для потреб оборонного сектора (ракетних військ). Розроблено аерозольний спрей був у 1953 році хіміком Норманом Ларсеном для “Rocket Chemical Company”, що входить до складу американського ВПК. Вперше спрей був використаний для захисту комерційних та військових ракет носіїв сімейства «Атлас». На цивільному ринку мастило з’явилося лише через п’ять років після свого виходу – у 1958 році.
Абревіатура WD розшифровується лише як «Water Displacement» або «Витиснення води». Все тому, що першим і по суті головним призначенням аерозолю був захист металевих поверхонь від корозії. Що ж до індексу 40, то остаточно достовірної інформації з цього приводу немає. Сам Норман Ларсен завжди стверджував, що цифра 40 позначає лише те, що кінцевий варіант аерозолю був створений на базі 40-ої формули мастила, 40-ої спроби створення аерозольного спрею. Якщо так, то вийшло надзвичайно вдало.
Окремо слід зазначити склад мастила WD-40. Довгий час панувало переконання, що творіння Нормана Ларсена є секретом. Це не так. Більше того, на сьогоднішній день існує щонайменше три формули аерозольного спрею «Water Displacement»: австралійська, європейська та американська. Щодо американського складу, то в ньому можна знайти 10% інертних інгредієнтів, 15% мінерального масла, 25% вуглекислого газу, 50% розчинника уайт-спірит. Вміст риб’ячого жиру у WD-40 – це легенда. Склад вогненебезпечний, не може бути ефективно погашений водою, а також становить загрозу здоров’ю при тривалому впливі на шкіру людини.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати для чого на кухонних ножицях потрібні зубчики між ручками
