Автомат Калашникова в народній свідомості закріпився як зброя виключно надійна, проста і дуже ефективна. Однак, не варто забувати, що АК при всій своїй надійності залишається складним механізмом. І як всякий механізм, автомат має свої слабкі сторони і навіть недоліки.
Найбільше радянських солдатів, які пройшли Афганістан, бентежило в Автоматі Калашникова три речі: магазин, скоба спускового гачка та прицільні пристрої. У магазині радянських солдатів найбільше бентежив його колір. Річ у тім, що більшість елементів боєживлення робилося з технічного пластику – бакеліту, що має характерний помаранчевий колір. Солдати були переконані, що яскраві магазини демаскують стрільця під час бойових дій. Крім того, опинившись на сонці бакелітові магазини дуже сильно «смажили» патрони, внаслідок чого останні періодично ставали непридатними. Цікаво, що з металевими магазинами та сучасними пластиковими такої проблеми не спостерігається.
Дратувала солдатів і скоба навколо спускового гачка. Правда, варто відзначити, що дана претензія від солдатів різних армій виходить на адресу майже всіх штурмових гвинтівок і автоматів, коли йдеться про експлуатацію останніх у зимових умовах. Все тому, що не дуже велика скоба не дозволяє комфортно просовувати палець у рукавичці. Це погіршує ергономіку та знижує швидкість володіння зброєю.
Врешті, радянські солдати в Афганістані постійно скаржилися на те, що у старих АК-74 немає опції кріплення для штатної оптики. Усунути цю проблему змогли тільки нові на той момент АКМ. Ось тільки прийнятий на озброєння новий комплект автомат-приціл був вже після війни в Афганістані в 1991 році. Тому переважна більшість солдатів і офіцерів, які отримували оптичні приціли були змушені працювати з досить старою технікою.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати як влаштований магазин-пастка для автомата Калашникова