Наші дороги безжальні до будь-яких автомобілів, обливаючи їхні ніжні кузови вкрай токсичними дорожніми реагентами. Інакше кажучи, кожному покупцеві вживаного автомобіля важливо знати, чи добре та чи інша машина захищена від корозії. Розповідаємо про найбільш гниючих “залізних коней” авторинку.
Почнемо з бюджетних іномарок. Renault Logan першого покоління був шалено популярний у нас. Тому машин на вторинному ринку багато. Але вибирати необхідно з розумом, адже лакофарбове покриття “француза” вельми тонке. Від цього в сколах ЛФП вже через кілька зим з’являються “рижики”. Цікаво й те, що за корозійною стійкістю седан виявився слабшим за співплатформений хетчбек Sandero.
Не кращі справи і з Hyundai Sonata EF. Просторий і багато оснащений автомобіль розчарує не тільки крихкою підвіскою, а й гниючим залізом. Місця появи рудих плям класичні – рамка лобового скла, крила, пороги, нижні частини дверей і кришка багажника. Нерідко виникають і більш серйозні “трабли” у вигляді крихких лонжеронів і швів моторного щита. Так що краще звернути увагу на більш сучасні “Сонати”.
Чимало проблем і у Nissan Teana серії J32. Його випускали з 2008 по 2013 роки. Від дорожнього піскострую страждають капот, низ дверей, днище і різні хромовані деталі. А на порогах, крилах і кришці багажника досить швидко з’являється глибока корозія.
Обережніше треба бути і з позашляховиками. Наприклад такими, як Nissan Pathfinder. Третє покоління моделі стильно виглядає, але його рама не проявляє чудес довговічності. А ще тут кородують панелі підлоги та пороги, вкриваються “рижиками” зварні шви і навіть передні стійки. Тому купувати старий “Патфайндер” краще у перевіреного продавця. В іншому разі замучитеся латати дірки в найнесподіваніших місцях.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати як із весняним потеплінням водії по дурості гроблять автокондиціонер
